Довгоочікуване продовження роману “Смажені зелені помідори в кафе “Зупинка””

Містечко Вісл-Стоп занепало, проте пам’ять про нього – а передусім про кафе “Зупинка”, що наче стало душею громади, – й надалі живе у серцях його колишніх жителів: Бада Тредґуда, Іджі Тредґуд, Дот Вімз та інших. Вона єднає їх на відстані, спонукає залишатися на зв’язку крізь роки та допомагати одне одному в біді. А потім продовжує існувати в їхніх нащадках, перетворюючись на мрію – відродити Вісл-Стоп. І можливо, одного дня їхня мрія стане реальністю…