Якщо вірити Марії Едвардс, солоне повітря Уельсу просякнуте магією фейрі і друїдів, а на кожному кроці можна натрапити на що-небудь потойбічне. Так одного разу в заростях білої ліщини Марія знаходить… дитину. Жінка піклується про знайдену дівчинку, як про рідну доньку. Але її не полишає відчуття, ніби вихованка не з цього світу. Те ж саме протягом п’ятнадцяти років відчуває і сама дівчинка. Але Доля – умілий гравець і ніколи не розкриває карти заздалегідь. Тому тільки зараз з’являється шанс дізнатися: ХТО ТАКА НАСПРАВДІ ЛЕТТІ ГВІНГІЛЛ?
