Екранізовано метром французького кіно Едуаром Молінаро Антоном Гофміллером — лейтенантом кавалерії австрійської армії, виходцем із бідної багатодітної родини. З волі нагоди він опинився на вечері у багатого землевласника. Намагаючись бути галантним кавалером, Антон запросив на танець дочку господаря Едіт. Але він не знав, що дівчина не може ходити… Наступного дня Антон послав Едіт букет чудових квітів на знак вибачення. Незабаром він став частим гостем у цьому будинку. З кожним днем Едіт все більше прив’язується до молодого лейтенанта. Вона мріє про кохання, їй здається, що їхні почуття взаємні. Адже Антон такий добрий до неї! Але все, що їм керує, — величезне співчуття. Цей жаль розіб’є серце дівчини.