У старшокласника Адама досить рано діагностували шизофренію.
Він не здатен відрізнити марення від реальності. Аби позбутися
зорових і слухових галюцинацій, він погоджується на експеримен-
тальне лікування. Проте розмовляти з ним
він категорично відмовляється, тому лікар запропонував хлопцеві
описувати свій стан у щоденнику.
Відтак Адам робить записи, у яких розповідає не лише про дію
пігулок, а й про свою родину, нову школу, друзів і перше кохання.