Цей роман — спроба розповісти зсередини про трагедію знакових фігур українського Розстріляного Відродження. Весна тридцять третього року минулого сторіччя. Столичний Харків вражений повідомленням про самогубство Петра Хорунжого, яскравого прозаїка та полеміста, літературного лідера свого покоління. Самогубець не залишив ні заповіту, ні записки, але в руках його прийомної дочки виявляється таємний архів письменника, що містить записи, що з надзвичайною точністю провіщають долі близьких йому людей і дозволяють зазирнути в далеке майбутнє. Ці розрізнені, дивні, іноді болючі нотатки, своєрідна містична хронологія епохи кардинально змінюють життя тих, кому довелося в них зазирнути.