У другій книзі “дуже харківських історій” автор продовжує створювати живу картину міста. Історії довгі та короткі. Дивовижні та звичайні. Веселі та сумні. Хвилювальні. теплі. Вони справді дуже харківські. Різні часи, епохи, події, люди і місто, що їх об’єднує. З увагою до дрібниць та любові автор зображує портрет Харкова та його мешканців, відчуваючи характер та душу свого міста.